Публікації
Автоцивілка зі знижкою?
Такі знижки надають роздрібні точки продажу у вигляді обвішаних рекламними банерами припаркованих автомобілів. Також безліч пропозицій можна знайти в Інтернеті. Іноді з пропозиціями купити дешеву страховку можуть телефонувати, попередньо в черговий раз десь прикравши клієнтську базу даних.
Незважаючи на те, що всім з дитячих років відома приказка про «безкоштовний сир», безліч людей таки вибирають страховика виключно за ціновим принципом. Виходячи із власних спостережень, у столиці близько половини автовласників ведуться на низьку вартість і купують такі поліси, аргументуючи свій вибір наступним: «Яка мені різниця, якщо я когось ударю виплачуватимуть то потерпілому, а не мені». Але чи справді це так?
Формально в Україні ще не запроваджено принципу «прямого врегулювання», коли потерпілий повинен звертатися за виплатою по ДО до своєї страхової компанії, а не до СК винуватця. Тим не менш, наслідки для винуватця з «дешевою» громадянкою все ж таки є. Для початку потрібно зрозуміти природу виникнення таких знижок. Формально знижка може надаватися за безаварійне водіння (по 5% за кожен безаварійний рік) та за страхування парків автотранспортних засобів (5-15%).
Крім того, агент, який продає страховку, отримує від страхової компанії комісійну винагороду від проданих ним страховок зазвичай у розмірі 10-15%, причому якщо автомобілі страхуються зі знижкою, то комісія агента часто зменшується, щоб страхова компанія в будь-якому випадку отримала ту розрахункову суму. грошей, що знадобиться для виплат.
Існує кілька способів надати клієнту велику знижку, і всі вони, звісно, ??авантюрні. Спосіб перший, найпростіший: поліса, які оформляються, до бази даних заносяться як «зіпсовані» або «втрачені», страхова премія за них до каси не вноситься і залишається агенту, який їх виписав.
Тут розмір знижки залежить лише від жадібності агента. Природно, при настанні страхового випадку страхова компанія не несе жодних зобов'язань за такими полісами, і агента, який оформив такий поліс, вирахувати неможливо. У такому разі потерпілому виплачує відшкодування МТСБУ з наступним регресним позовом до винуватця ДТП, приблизно так само, начебто він не мав поліса зовсім.
Другий спосіб більш поширений: є страхові компанії, які спеціально створюються (або купуються) для того, щоб швидко зібрати гроші, вивести їх «ліворуч» і закритися. У такому разі страхова компанія не збирається нічого виплачувати і готова правдами і неправдами перевищувати встановлені законом знижки та виплачувати агенту комісію до 40-45%. Строк життя такої компанії зазвичай становить від 6 до 12 місяців, і виплати отримують лише ті потерпілі,
які звернулися у період активного накопичення грошей. Потім компанію позбавляють ліцензії, вона перестає платити, закриває офіси, відключає телефони та фактично «зникає». Прикладів таких компаній досить багато, найпоширенішими з них є "Лаф.рт", "Страхова компанія "Міс.ка", "Еколог.чна", "Доброб.т", "Інтертранспол.с" та інші.
То що ж відбувається далі? У законі записано, що при ліквідації страховика його зобов'язання з виплат переходить до МТСБУ, але це не зовсім так. Для того, щоб МТСБУ почало виплачувати за зобов'язаннями страхової компанії, що померла, потрібно провести процедуру її банкрутства, що досить складно і дорого. На моїй пам'яті, офіційно банкрутували лише кілька страхових компаній і ця процедура розтягувалася на 2-3 роки. Зазвичай їх переписують на підставних людей і кидають.
Потерпілі розібравшись, що від такої страхової компанії вони нічого не отримають, після консультацій з юристами подають до суду безпосередньо на винуватця ДТП. У процесі розгляду з'ясовується, що страхової компанії фактично вже немає, до суду вони не є, переконатися, що страховий поліс сплачено і діє можливості немає, і тоді суди, як правило, приймають рішення, що винуватець ДТП має виплатити потерпілому відшкодування збитків самостійно.
При цьому, до суми матеріальних збитків (по машині) додаються вартість експертизи, евакуації, послуги адвоката, судові витрати, моральні збитки, втрата товарної вартості та інше. Таке рішення цілком обґрунтовано, т.к. та Цивільний Кодекс України передбачає відшкодування винною стороною завданих збитків і сам закон про ОСАЦВ передбачає і варіант, коли винуватець відшкодовує збиток самостійно, а потім потребує компенсації зі своєї страхової компанії.
У моїй практиці був випадок, коли за оціночної вартості відновлювального ремонту з урахуванням зносу близько 12 тис. грн. суддя ухвалив виплатити потерпілому 198 тис. грн. (щоправда після апеляції, касації та повторного розгляду, суму було зменшено майже вдвічі).Якщо на місці потерпілого виявиться його страхова компанія, яка виплатила відшкодування щодо КАСКО, то боротися з ними буде ще складніше – у них достатньо кваліфікації та коштів витребувати через суд свій законний «регрес» назад.
Досить часто до нас звертаються за консультацією учасники ДТП, де винуватець має поліс «померлої» страхової компанії і ми зазвичай радимо сторонам домовитися, і відшкодувати потерпілому реальну і розумну суму на ремонт, т.к. зрештою, через рік-два заплатити доведеться значно більше, що люди зазвичай і роблять. Таким чином, знову доводиться народна мудрість – «безкоштовний сир буває лише в мишоловці», і якщо ви купуєте страховку не лише для інспектора ДАІ, подумайте, а чи коштують ці 100-200 гривень економії таких проблем у майбутньому?
- Дата: 20.11.2012
- Автор: Олег Замалдінов